Кожного ранку чергові перевіряли їх наявність, а потім на лінійці називали тих, хто «з'явився до школи без галстука».
Перебудова змінила ставлення до шкільної форми. ЇЇ почали вважати одним із засобів придушення індивідуальності, який заважає армонійному розвиткові особистості. У результаті від обов'язкової для всіх шкільної форми відмовились, і деякий час вона була відсутня в українських школах.
Пройшло декілька років, і шкільна форма почала повертатися, хоч і в дещо іншому вигляді. Тепер це свого роду корпоративний одяг окремих шкіл, який призначений для того, щоб відрізняти учнів даної школи від усіх інших. Проте, відтоді все голосніше лунають голоси, що закликають  зробити шкільну форму обов'язковою для всіх шкіл країни.
Головним плюсом шкільної форми є те, що вона дещо пом'якшує наявні ознаки соціального розшарування серед дітей і підлітків. 
Інший плюс – її дисциплінуюча дія. Який би дизайн не придумали для шкільної форми, в будь-якому випадку він буде офіційним, не буде відволікати учнів від основного заняття – вивчення шкільної програми. Нашим учителям доводиться прикладати значні зусилля для
боротьби з "розхристаністю” деяких учнів чи провокуючою поведінкою деяких старшокласниць, які ходять на уроки в занадто відвертих нарядах.
Нарешті, ще один важливий плюс шкільної форми полягає в тому, що вона, як і будь-який інший корпоративний одяг, сприяє об'єднанню колективу.
Отже, який з усього цього можна зробити висновок? Шкільна форма потрібна.
Тим більше, що ідеться не про відновлення єдиної форми в масштабах країни, а як варіанту корпоративного одягу, що надавав би учням більш офіційного вигляду.