П`ятниця, 26.04.2024, 01:47
|
Оголошення
Меню сайту
|
Трудова школа №1Перша Світова і громадянська війни залишили помітний слід
в історії нашого краю. Зруйнована економіка, понівечені долі, численні людські
жертви. До війни у місті мешкало 13.222 людини , а за переписом 1920 року-
11.670 людей.Зазнала втрат і народна освіта міста. Частина вчителів та
учнів загинули , частина виїхали шукати кращої долі на інших землях. Виїхала за
кордон і власниця гімназії Є.Курчинська. У цей час приміщення навчальних
закладів були зайняті державними і військовими установами. Наприклад, у
приміщенні жіночої гімназії Курчинської – губполітпросвіт, чоловічої гімназії –
губвійськомат, початкової школи – каррота Летичівського батальйону, в інших
школах – роти і штаб батальйону губчека.8 вересня 1920 року відділ народної освіти видає наказ:
«Утворити єдині трудові школи для дітей віком 8-15 років. При школі створити
дитячий садок для дітей 3-8 років. Навчання безкоштовне, відвідування сполучне
(хлопчиків і дівчаток) обов'язкове для всіх дітей Радянської республіки …» Усього в Гайсині було відкрито 11 трудових шкіл, 4
професійних шкіл, 9 хат – читалень, 8 клубів. Але 25 відсотків дітей шкільного
віку не відвідували школу у зв’язку з відсутністю взуття.На базі колишньої жіночої гімназії створена Перша трудова
школа. Губполітпросвіти посилає докладну записку: «До 22 жовтня звільнити
приміщення гімназії і розпочати заняття.» Матеріальна база нашої школи до кінця 20-х років була
дуже незначною. Наочності майже не було. При трудовій кімнаті існував так
званий фізичний кабінет, але він був практично порожній.  Школа в перші роки радянської влади. Заняття в трудовій школі велися в одну зміну. Першим
директором трудової школи був Шпаковський , а до кінця 20-х років їх змінилося
декілька ( Гавриш, Мороз, Скалецький ). У той час вчителями працювали:
Лапінська ( фізика ), Мельник-Самсонюк ( історія ), Мешковський (математика),
Гавриш ( географія ).У лютому 1922 року відбулася перевірка трудової школи №
1. За наслідками перевірки був складений акт : «Приміщення школи та утримання
їх у чистоті і порядку знаходяться в задовільному стані. Приміщення вимагають
ремонту та кращого опалення. Землі налічується 16 десятин. Вчителі в
матеріальному відношенні бідують, тому що недостатнє забезпечення як грошовим
змістом, так і харчовою пайкою. Вчителі погано підготовлені для впровадження
принципів єдиної трудової школи. Необхідні курси фізпідготовки вчителів.
Ставлення вчителів до радянської влади – лояльне. Вчителі змушені шукати інших
занять окремо від школи.»  Перший піонерський загін.
У 1923 році в школі створюється піонерська організація.
Першим головою піонерської дружини був Єгоров. Кожний ранок піонери займались
фіззарядкою, на яку ходили в педагогічний технікум ( в приміщенні колишньої
чоловічої гімназії ). Майже щодня вони ходили вулицями міста, співаючи
революційні пісні. Піонери також
проводили антирелігійні вечори, диспути та ін. Піонерська організація нашої школи опікувалася с.
Кисляком та Кальницьким дитячим будинком. У цих селах піонери давали концерти
художньої самодіяльності, збирали подарунки, допомагали організовувати селянам
самодіяльність.  Піонери приймали участь у сільськогосподарських роботах.
с. Кисляк. Так за допомогою піонерів трудової школи в с. Кисляк була
створена піонерська організація, а в дитячому будинку с. Кальник – бібліотека.
Майже щодня, незважаючи на погоду, піонери пішки ходили до своїх підшефних у с.
Кальник. Одного разу стався такий випадок. Група піонерів вирішила відвідати
дитячий будинок із подарунками. Надворі була хмура осіння погода. Але всі пішли
босоніж. Не встигли вони поговорити з вихованцями будинку, роздати їм
подарунки, як несподівано пішов сніг і вдарив мороз.Піонери не занепали духом. Вони, не бажаючи пропускати
заняття або показати свою слабкодухість перед вихованцями, обмотали ноги
ганчірками і пішли назад до Гайсина. Велику допомогу надавали піонери міліції у
боротьбі з безпритульністю. Влітку піонери нашої школи разом із піонерами інших шкіл
виїжали до піонерського табору у с. Митків. У таборі вони знаходилися на
повному самозабезпеченні. Дисципліна у піонерській організації була дуже суворою.
За найменше порушення накладалось стягнення, аж до виключення з рядів піонерів.
Великою ганьбою для піонера вважалося лускати зернята або палити. Якщо піонер
прийшов до школи без галстука, на нього накладалося найсуворіше стягнення. Першою піонервожатою в нашій школі у 1924 – 1925 р.р.
була Маламуд. Найбільш активні піонери ставали комсомольцями. Першими
комсомольцями школи були Єгоров, Ревеко, Коломієць. У 1926 р. у нашій школі виник учком, який відігравав дуже
велику роль в житті навчального закладу. Він розглядав питання успішності та
поведінки, приймав свої рішення , які були обов’язковими для виконання учнями.
Секретар учкому ходив по класах і зачитував рішення учкому. Усі учні класу
зобов’язані були слухати секретаря стоячи. Учком мав право клопотати перед
педагогічною радою про виключення учня зі школи.Другий випуск трудової школи № 1. 1924 р.Голова учкому і секретар комсомольської організації входили
до складу педагогічної ради і разом із вчителями брали участь у вирішенні всіх
питань, які стосувалися школи. У трудовій школі існували також інші організації:
учнівський суд, літературний суд та новорічний суд. Учнівський суд складався із
судді, захисника, свідків та звинувачуваного. На ньому були присутні вчителі,
але участі у судовому процесі не брали. Судили за хуліганство, крадіжки та інші
проступки. Рішення суду були різноманітними, аж до виключення зі школи.Шкільний музичний гурток.Літературний суд – це своєрідний диспут про ту чи іншу
книгу. У ньому брали участь «автор» твору, герої даного твору, обвинувачі та
захисники. Так, автор захищав свій твір, наводив докази, чому він такий , а не
інший і т.д. Із кінця 20 – х років наша школа почала називатися
районною опорною школою. У цій школі вчителі отримували зарплату на 25 % вище,
ніж в інших школах. Згодом школа отримала назву «школа колгоспної молоді», а
з 1932 року – зразкова школа.  Перший випуск трудової школи № 1 . 1923 р. Прокоф’єв О.В. вчитель історії СЗОШ І – ІІІ ст. № 1
|
Календар
Наші земляки
Ігор Лобортас провідний український митець-ювелір Ю.О.Дяченко лікар, художник декоративно-прикладного мистецтва.Юрій Журавель гурт OT VINTA. Архів записів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
