Четвер, 18.04.2024, 13:56
|
Оголошення
Меню сайту
|
Жіноча гімназіяІсторія середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 м. Гайсина тісно пов’язана з історією освіти нашого міста. До середини ХІХ ст. в ньому не було навчальних закладів міністерства народної освіти, лише церковнопарафіяльна школа при Свято-Миколаївській церкві. У 1869 році в Гайсині було відкрито два початкових двокласних училища – чоловіче та жіноче, які згодом були перетворені у вищі початкові училища
 (фото 1 ). Фото 1. Гайсинське двокласне училище по вул. Дворянський ( тепер магазин «Світ сантехніки» на вул. Б.Хмельницького )
На межі ХІХ та ХХ ст. в місті бурхливо розвивається економіка. Маленьке повітове містечко перетворюється на один із промислових та залізничних центрів Подільської губернії. Це вимагало збільшення кількості навчальних закладів. Поруч із державними закладами відкриваються і приватні. Так у Гайсині починають працювати приватні чоловіча гімназія та жіноча прогімназія Курчинської. Остання і започаткувала історію школи.12 жовтня 1904 року Євгенія Тимофіївна Курчинська відкриває навчальний заклад другого розряду для дівчаток. 15 серпня 1906 року цей заклад був перетворений на приватну 6-класну прогімназію. До 1912 року вона була розташована на другому поверсі будинку, у якому зараз знаходиться музична школа. На першому поверсі був горілчаний магазин Лошака ( фото 2 ).
 Фото 2.
Таке сусідство, мабуть, не влаштовувало власницю навчального закладу, та й приміщення було найманим. Тому Курчинська Є.Т. у 1912 р. придбала один із будинків, який виходить фасадом на вул. К.Маркса. Сюди й перейшла жіноча прогімназія. Згодом Євгенія Тимофіївна прибудувала будинок із довгим коридором, що виходив фасадом на вулицю Перемоги.
 Фото 3. Вид будівель прогімназії із двору.
На утримання закладу витрачалося 11 984 крб. Класів було шість і один підготовчий. У кожному класі було від 25 до 30 учнів. У 1913 році тут навчалося 165 учнів. Паралельних класів не було.1913 року прогімназія стала гімназією, де навчались тільки дівчатка, переважно із заможних верств міста.Гімназія існувала за рахунок коштів, які сплачували батьки. Плата за навчання залежала від класу, у якому навчалися діти: підготовчий клас – 60 крб., І-ІІ - 80 крб., ІІІ-ІV – 90 крб., V-VІ – 100 крб. на рік. Для порівняння наведемо ціни того часу: відро молока – від 34 коп. до 54 коп., робочий кінь – 50 крб., пара волів – 93 крб., корова – 31 крб., проста вівця – 3 крб. 46 коп., відгодована свиня 19 крб., пшениця – 101,1 металевих копійок за пуд, жіночі модельні чоботи – 4 крб. 50коп. Курчинська дозволяла деяким дітям навчатися безкоштовно, але так щоб інші учні про це не знали.Крім плати, яку учні вносили власниці гімназії, вони повинні були наймати квартири ( якщо приїздили з інших населених пунктів), купувати підручники та інше шкільне приладдя, оскільки бібліотеки в гімназії не було.
 Фото 4. Учениці жіночої гімназії: Белендій Євгенія ( перша зліва у верхньому ряду), Белендій Дарія (перша зліва у нижньому ряду), Главацька (третя зліва у нижньому ряду). Фото з сімейного архіву Поташкова А.З.
Були встановлені покарання і за пропуски занять. За такі порушення гімназистки позбавлялися права відвідувати протягом півріччя театр і танцювальні вечори. За повторне порушення правил учениць виключали з гімназії. Для посилення контролю за ученицями, вихователі повинні були часто відвідувати квартири, де проживали гімназистки. Кожна гімназистка отримувала спеціальний білет для пересування за межами гімназії (фото 5).
 Фото 5. Білет Анни Добровольської для відвідування батьків в с. Василівка Липовецького повіту.
Кожна гімназистка зобов’язана була мати форму і носити її як у школі, так і поза її межами. На головних уборах були спеціальні знаки. Без форми гімназисток до занять не допускали; за порушення пов’язані з формою встановленого зразка, та правил поведінки учениць гімназії суворо карали. Носити волосся можна було тільки заплетеним, а підкручувати його не дозволялося. Якщо це правило порушували, то ученицю одразу ж викликати до власниці гімназії і змушували змочувати волосся водою. Одного разу на два тижні була виключена з гімназії племінниця Курчинської за те, що вона підкрутила волосся на ніч.
 Фото 6. Зразок листа гімназистки Белендій Д.Т. На кожну ученицю заводили особову справу. В ній зберігали заяву від батьків з проханням прийняти на навчання, свідоцтва про закінчення нижчих навчальних закладів, екзаменаційні відомості, фото гімназисток. У жіночій гімназії викладались такі предмети: математика, історія, російська словесність, природознавство, географія, французька та німецька мови. Одним із основних предметів був закон Божий. Крім вивчення його на уроках, гімназистки кожну суботу під керівництвом класних дам відвідували молитовний дом, який був розташований на території чоловічої гімназії. Щоденно в залі за 15 хвилин до початку занять всі учениці збирались на молитву. Гімназистки ходили на вечори – бали до чоловічої гімназії у супроводі класних дам. Улюбленим місцем відпочинку учениць був сад Бернатовича, де знаходилася чудова оранжерея ( нині на цьому місці розташована пошта і дитячий садок № 2). Педагогічний та учнівський колективи підтримували тісні зв’язки з Немирівською жіночою гімназією. ( фото 7 )
 Фото 7. Колектив Немирівської жіночої гімназії ( з сімейного архіву Поташкова А.З.)
У 1913-1914 навчальному році в гімназії працювали такі вчителі та класні дами (у дужках вказана заробітна плата, яку педагоги отримували за рахунок тих коштів, які вносили гімназистки за навчання):Законовчитель - священик Никандр Нікітюков (520 крб. на рік)Учитель арифметики – Вікторія Миколаївна Аконжанова (720 крб.)Учитель історії і російської словесності – Анна Христофівна Захарьєвич (860 крб.)Учитель фізики і природознавства – Валентина Никанорівна Родкевич (850 крб.)Учитель географії і підготовчого класу – Олена Тимофіївна Ржевуцька (780 крб.)Учитель французької мови – Віра Михайлівна Кротящ (720 крб.)Учитель німецької мови – Ольга Афанасівна Устинова (660 крб.)Учитель рукоділля – Ніна Ігнатівна Хржановська (180 крб.)Учитель малювання – Тимофій Іванович Дец (250 крб.)Класна дама – Катерина Олександрівна Смірнова (300 крб.)Класна дама – Ольга Іуліанівна Вржежевська (300 крб.)Гімназія мала педагогічний нахил. Після закінчення навчального закладу учениці проходили педагогічну практику протягом 4-5 місяців в нижчій школі і після цього отримували право викладати в початковій школі. Так випускниця гімназії 1917 року Сиротюк Аполінарія Іванівна протягом 40 років працювала в нашій школі вчителькою початкових класів. Також в нашій школі працювала вчителькою бувша гімназистка Мельникова Емма Ісааківна.З початку 1919 року мовою викладання в гімназії повинна була стати українська . Але більша частина викладачів не володіла мовою, були відсутні підручники. Негайно розпочали заняття українською вчителі Олена Тимофіївна Ржевуцька, Микола Миколайович Борецький, Олександр Іванович Ніколаєнко. Випускницям гімназії видали свідоцтва (фото 8 ).
 Фото 8.Свідоцтво Е.А. Лізенберг. 1919 рік.
1919 - 1920 навчальний рік став останнім роком роботи гімназії. Останніми вчителями гімназії були: Сиротюк А.І., Ніклієвич (фізика), О.І.Ніколаєнко (математика), священник Микола Борецький. Одними з останніх випускниць гімназії були Белендій (Поташкова) Дарія Тимофіївна, Белендій Євгенія Тимофіївна, Грамашевська Тамара Сергіївна, Резніченко Єфросінія Василівна Віра Георгіївна Сакович. Документи про освіту останній випуск не отримав. Відома доля лише деяких викладачів гімназії. Хржановська Ніна Ігнатівна працювала після революції медичною сестрою вдитячому будинку для дітей хворих на інфекційні хвороби. Її сім'я підтримувала в свій час дружні стосунки з відомим художником М.Богдановим-Бєльським ( автором картини «Усний рахунок»). Класна дама Резніченко Анна Василівна була розстріляна в роки громадянської війни. Священик Борецький разом з лікарем Оржеховським А.Ф. зуміли зупинити єврейські погроми в 1919 р. Останнє засідання педагогічної ради гімназії відбулося 2 лютого 1920 року. На ньому були присутні : Є.Т.Курчинська ( голова та секретар ), О.П.Томасевич, О.Т.Ржевуцька, Л.К.Гладка, В.М.Кротящ, А.Х.Захарьєвич, Б.А.Неклієвич, О.І.Ніколаєнко, С.М.Кузнєцова, Л.А.Лужанська, К.А.Марцишевська. На ньому було зачитано пропозицію Гайсинського повітового відділу освіти про реорганізацію навчального закладу. Починається нова сторінка в історії школи.
Прокоф’єв О.В. вчитель історії СЗОШ І – ІІІ ст. № 1
|
Календар
Наші земляки
Ігор Лобортас провідний український митець-ювелір Ю.О.Дяченко лікар, художник декоративно-прикладного мистецтва.Юрій Журавель гурт OT VINTA. Архів записів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
