Каталог статей

Головна » Статті » Проза » Моя Україна

О слово рідне

Рідна мова... Для когось це словосполучення пустий звук; для когось у душі й свідомості воно стоїть на одному рівні з такими поняттями, як "батьки”, "рідна домівка”, "Батьківщина”; інший сприймає її як даність, яку вже не змінити. "А чим є рідна мова для мене? ” – приблизно таке запитання поставила собі я при обранні саме цієї теми. Чесно кажучи, конкретної й лаконічної відповіді я так і не зуміла сформулювати. "Чому?” – запитаєте ви...Та тому , що моїм сві- домленням заволодів не здравий розум, а бурхливі почуття, які не підпорядко- вуються глузду в цю мить, а створюють лише стан всеоб΄ємлюючої любові до рідної Вітчизни та її культури. Щоб дати правильну відповідь на поставлене запитання, я звернулась до мого найліпшого помічника й товариша – тлумачного словника. Згідно з ним, Мова – це сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил комбінування в процесі вираження думок. Але який же сухий, беземоційний, позбавлений усіляких почуттів цей термін! Та хіба ж можна лише ось цими, нічого не виражаючими словами висловити все те, що для тебе позначає мова-ненька. Та це ж все рівно, що сказати, що мати – це жінка, яка тебе народила, коли, насправді, це найдобріша, найлагідніша, най- ближча людина, здатна зрозуміти всі твої болі та жалі. Отож, рідна мова – не тільки поєднання звуків у слова. Це щось більше... Для мене мова моїх батьків - щось невід’ємне від мене, вона співіснує у взаємодії зі мною, без неї я вже не буду почувати себе дочкою славетного українського народу. Я пишаюся тим, що можу вільно розмовляти великою, невмирущою мовою Шевченка, Франка, Лесі Українки. Але ж скільки утисків, гонінь і гноблення зазнала протягом свого існування рідна мова українців!Прикладом до цього можна навести проголошення Валуєвського циркуляра в 1863 році й Емського указу в 1876 році, який був підписаний імператором Олександром ІІ. "Мученицький вінець української культури” – лише так можна охарактеризувати ці накази, їх значення й наслідки. Заборона розмовляти українською, друкувати книги, ставити театральні виступи рідною мовою не могли не залишити відбиток на національній культурі й саме мові. Щоб зрозуміти, відчути трагічну страдницьку долю "хлопської мови”, як казала в той час російська влада, пропоную пірнути в її сиву, давню історію.
1 2 3 4 5 Категорія: Моя Україна \| Додав: Ok (28.04.2012) \| Автор: Вікторія Осьмук
Переглядів: 1106 \| Рейтинг: 2.0/1