Ігри можуть бути не тільки цікавим дозвіллям, а й мати навчальний та виховний вплив.  Створення гри не є самоціллю, а лише засобом. Тож комп’ютерну програму можна вважати допоміжним педагогічним інструментом.

Саме так вважає організатор конкурсу з програмування «Косій» – навчайся граючи» – компанія «Майкрософт Україна». Після трьох місяців, під час яких учні 3 – 10 класів Києва створювали ігри та інтерактивні навчальні проекти, використовуючи мову програмування «Косій», оголошено переможців змагання. 

Наймолодший переможець у номінації «Виховний проект» учень школи № 269 Ілля Гац переконаний, що гроші вирішують аж ніяк не все. Його гра «ЕсоМillion» навчає дотримуватися балансу між прагненням до збагачення і збереженням навколишнього середовища.

– Гроші можуть підтрима­ти екологію, а можуть її зни­щити. Тому в грі такі прави­ла: якщо намагатися отримати багато грошей, то завод вики­датиме більше сміття. А воно дуже швидко знищить усі де­рева і їх плоди. Тоді вже не буде з чого робити гроші. Не треба бути жадібним, бо ти знищиш не тільки екологію, а й свої прибутки, – так описує ідею своєї гри третьокласник.

Гра десятикласника гімна­зії № 177 Олександра Рома­нова покликана зробити ви­вчення математики цікавішим. Саме вона перемогла в номі­нації «Навчальний проект». У майбутньому юнак мріє ство­рювати власні повноцінні ігри.

– Мені дуже подобається програмування, і моя основна мета – зібрати команду і роз­робити комп’ютерні ігри нового покоління, які допоможуть лю­дям у розв’язанні різних про­блем, – каже Олександр.

А Денис Кузнєцов зі Скан­динавської гімназії в ігровій формі показав, які віруси є не­безпечними для комп’ютера та як із ними боротися.

– «Кodu» відкрив мені но­вий погляд на програмування. Він має зручний інтерфейс і є дуже простим. Я й сам навчав­ся граючись, – говорить Де­нис. Його проект переміг у но­мінації «Безпека в Інтернеті».

Всього на розсуд журі було подано 45 робіт у трьох номінаціях. У журі запевняють, що вік учасників не брався до уваги. Основними крите­ріями оцінки робіт були про­думаний і завершений ігро­вий сценарій, зрозумілість гри, кількість героїв та рівнів складності, логіка нарахуван­ня балів і проходження гри. Окрім того, оцінювалося і вті­лення в них освітньої й соці­альної ідеї. Зокрема, журі відзначило ігри, що пропагують дотримання чистоти в парках, лісах, боротьбу зі шкідливими звичками, а також з різнома­нітними загрозами у всесвіт­ній мережі.Конкурс продемонстрував, що новітні технології можуть не тільки допомагати реалі­зовувати творчий потенціал учнів, а й порушувати важли­ві соціальні проблеми.

ПРОЕКТИ ДОПОМОЖУТЬ У СПІЛКУВАННІ

Програмістів інколи вважа­ють відлюдькуватими геніями-індивідуалістами з по­тужним логічним мисленням і аналітичними здібностями, по­вністю зануреними в роботу. Тож учителі і батьки можуть не хвилюватися, що заняття програмуванням, навіть візу­альним, негативно вплине на соціалізацію дитини. Створю­ючи спільні проекти, вчитель, навпаки, може посприяти у формуванні хорошого дитячо­го колективу.

Діти, об’єднані роботою, можуть створити прототип справжньої проектної команди. До неї можуть входити, напри­клад, юні «сценаристи», «дизай­нери», «архітектори», «мене­джери», «музичні оператори», «тестувальники» тощо. Разом можна змістовно провести віль­ний час і набути вкрай необхід­них у сучасному житті навичок командної роботи, розподілу й делегування повноважень, зби­рання й аналізування відгуків і навіть… рекламування власного виробу. Тому, створюючи про­екти чи конкурси, педагоги не лише підвищуватимуть рівень знань інформаційних техноло­гій серед учнів, а й набувати­муть важливих соціальних на­вичок.

Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України» № 23 (за матеріалами сайту  Освітній портал ПедПреса)

ПОВЕРНУТИСЯ