Знайдіть нас у Google+
|
Порівняльна таблиця літературних родів
Епос (гр.
epos — слово, мовлення).
|
Лірика (гр. lyra —музичний
інструмент, грою на якому супроводжували у давнину виконання віршів).
|
Драма (гр. drama — дія).
|
Мета – об’єктивне
зображення подій, що
відбуваються у житті особистості, людських взаємин.
Автора
„не видно”.
|
Мета – вираження
думок і почуттів автора-поета, суб’єктивність.
Автор
– на першому плані.
|
Мета – зображення людської особистості у дії, у конфлікті* з іншими
особистостями. Особлива гострота конфлікту.
Автора
„не видно”.
|
Показує зміну подій, ситуацій (зовнішній план сюжету*).
|
Показана
зміна не подій і ситуацій, а почуттів, емоцій (психологічний план сюжету).
|
Показує зміну подій, ситуацій (зовнішній план сюжету).
|
Вільна
організація часу і простору: може показувати величезні відстані, різні країни,
увесь світ, навіть – Всесвіт, далеке минуле і майбутнє, вільно переносить
читача з одного місця в інше, з однієї історичної епохи в іншу.
Дія може уповільнюватися (введенням пейзажів, побутових замальовок
тощо) чи прискорюватися за бажанням автора.
|
Відносно вільна
організація часу: автор показує миттєві переживання і враження, спогади про минуле, і
мрії про майбутнє.
Простір – лише злегка окреслений,
пейзаж. Просторова характеристика може взагалі бути відсутня.
|
Не вільна організація часу і простору: час і простір замкнуті, обмежені (дія
відбувається переважно в одному місці, протягом недовгого часу).
На сцені важко відтворити широку просторову панораму чи
показати дії, які відбуваються протягом довгого часу.
Реальний час (на годиннику глядача) часто збігається з
часом художнім (часом дії драми).
Дія розвивається
дуже динамічно: події швидко змінюють одна одну (адже час обмежений),
відсутні пейзажі, побутові замальовки тощо.
|
Текст
має переважно описово-оповідальну структуру, особливу роль відіграє система
предметно-образних деталей. Пейзажі, опис побуту, зовнішності персонажів
тощо.
|
Текст відрізняється підвищеною експресивністю (виразністю), особливу роль відіграють образні
можливості мови, ритмічна і звукова організація.
|
Текст має переважно
діалогічну* структуру, у яку включені монологи* героїв.
Ремарки*.
|
Коло персонажів
може бути як вузьким, так і дуже широким.
Оповідач чи
розповідач.
Оповідач присутній у будь-якому епічному творі,
розповідач – ні. Розповідач – це персоніфікований оповідач: конкретна
особистість, яка може бути спостерігачем, учасником подій, які відбуваються
(наприклад, Дервиль з „Гобсека” О. де Бальзака). Розповідачів може бути декілька (наприклад,
у „Гептамероні” Маргарити Наваррської). Розповідача
не можна ототожнювати з автором твору: розповідач такий же вигаданий автором персонаж, як і інші, з
тією лише різницею, що від його імені ведеться оповідь у творі.
Автор може вводити розповідача для того, щоб створити
ілюзію реальності подій, які відбуваються у творі, а також для того, щоб його
вустами висловити своє ставлення до зображуваних подій та персонажів, не
порушуючи при цьому „епічного закону” об’єктивності.
|
У центрі переважно одна особистість – ліричний герой (той, чиї почуття, думки
знайшли вираження у творі). У більшості випадків – alter ego (друге „Я”)
автора, його образ у творі, але не обов’язково (наприклад, так званий,
„герой-маска”).
Оповідач переважно відсутній.
|
Обмежене
коло дійових осіб.
Оповідач переважно відсутній.
|
Різний обсяг
творів (можуть бути великі,
середні та малі за обсягом).
Епопеї,
романи, повісті, оповідання тощо.
|
Переважно ліричні твори
невеликі за обсягом (ліричний вірш).
|
Переважно драматичні твори
невеликі за обсягом.
|
Для читання.
|
Для
читання або виконання (спів, виразне
читання, декламація).
|
Для постановки на сцені.
Хоча
існує і драма для читання („Фауст” Гете, драми Дж. Байрона).
|
Проза.
|
Віршована форма, поезія.
|
Може мати прозову і віршовану форму.
|
|
Календар
« Травень 2024 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|