|
Знайдіть нас у Google+
|
Шкільна газета
Головна » 2012 » Грудень » 13 » Наші на обласній Дошці Пошани
12:15 Наші на обласній Дошці Пошани |
 «Щоб жити сьогодні і
завтра, нам треба знати щонайкраще своє минуле». Ці слова одного з
античних філософів були актуальні завжди. А допомагають нам знати, як
жили наші пращури, історики – люди, які по крихітках, по зернині
скрупульозно збирають пам’ятки давнини, що вціліли під товщею
десятиліть, століть, тисячоліть. Один з них гайсинчанин Олександр
Владиславович Прокоф’єв.
Після закінчення історичного факультету вінницького державного
педагогічного інституту ім.. Островського у 1983 році був направлений у
сусідню Молдову, працював у восьмирічці в Каменському районі. Невдовзі
призвали на військову службу. Звільнившись у запас, у 1986-му прийшов у
Гайсинську школу №1. За 26 літ його роботи в цьому навчальному закладі
невпізнанно змінився зал історії рідного краю. Бо Олександр
Владиславович ніколи не обмежував свою професійну діяльність
розпорядком роботи навчального закладу, бо він історик не лише за
освітою, а за покликанням, за велінням серця. Під час вихідних,
відпусток багато часу проводив у різних архівах, в експедиціях, в тому
числі і за межами України, вишукуючи цікаві матеріали: фотографії,
знаряддя праці, документи… Так він зумів встановити понад 200 невідомих
досі імен загиблих воїнів при визволенні Гайсинщини. Знайшов багато
імен відомих людей нашого краю, зокрема підготував виставки матеріалів
про Еміля Горовця, Василя Стуса, нашого сучасника Юрія Дяченка…
Не кожен учитель може похватися власними науковими працями. А
в Олександра Прокоф’єва їх кілька. Він є співавтором методичного
посібника з українознавства для 5-го класу, до речі, єдиної в Україні
фундаментальної праці про витоки і розвиток українського народу, його
мови, родини. Написав і видав дослідження «Гайсинщина в роки війни»,
«Історія єврейського населення Гайсинщини», «Історія Гайсина з
найдавніших часів до 1917 року». Ще дві: «Історія Гайсина з 1917 до
1945 років» та «Найдавніша історія села Кисляка» теж підготовлені та
чекають виходу в світ. Багато зробив історик Прокоф’єв по вивченню та
висвітленню голодомору 1932-1933 років на Гайсинщині. Це його
дослідження визнано найкращим у районі.
Така люди не може не бути дотичною до роботи міського краєзнавчого
музею. З 2010 року він, член Асоціації вчителів суспільствознавців, за
сумісництвом працює завідувачем відділу краєзнавства цього закладу. З
його приходом музей значно розширив свої експозиції. Так створено
археологічну експозицію – для огляду виставлено багато цікавих речей з
палеоліту (кам’яні сокири, рубила, скрібки…), знайдені в нашій
місцевості. Постійно діють виставки «Партизанський рух Гайсинщини»,
«Відомі люди нашого краю», «Трудова слава Гайсинщини».
Віднедавна Олександра Владиславовича призначено завідуючим музеєм.
Отже, і відповідальності, й обов’язків у нього побільшало. Та не
боїться він роботи, бо історія – його життя, без неї себе не мислить.
- Плануємо
експозицію «Гайсин у фотографіях» - по десятиріччях. Адже старий
зникає. Ось недавно знесли будинок старої аптеки Сігала, на його місті
будують костел. А ще скільки змін буде в місті за 10-20 років. Вважаю,
і ближчим, і далеким нашим нащадкам потрібно знати, яким було наше
місто, - ділиться своїми планами завідувач. – Частина експозиції вже є.
Це Гайсин на початку століття. Думаю, що з наступними буде легше, адже
чим ближче до нас – тим зберігається фотографій.
Підтримує чоловіка в його благородній справі дружина Світлана
Василівна, вчитель географії Кисляцької спецшколи і дочка Віра,
студентка Київського національного лінгвістичного університету. А син
Андрій, який вчиться на програміста у Вінницькому державному
технічному університеті, проходячи неподалік «Книжки», з гордістю
показує друзям: «Ось портрет мого батька на обласній Дошці Пошани!»
"Трибуна праці" № 65 від 07.09.2012 |
|
Категорія: Про нас пишуть |
Переглядів: 864 |
Додав: Ok
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
|
